УРОК У СИСТЕМІ
МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Модульно-розвивальна система навчання (модульна технологія) є одним 3
різновидів особистісно зорієнтованих технологій, яка інтегрує основні методичні
підходи до організації навчального процесу, що відображають новітні досягнення
педагогіки та психології. Такими підходами є:
·
навчання з
випереджальним вивченням теорії;
·
вивчення
навчального матеріалу блоками;
·
науково-пошукова
діяльність учнів;
·
проблемне навчання;
·
індивідуально-диференційований
підхід до навчання; програмоване навчання.
Модульне навчання ґрунтується на принципах (за П. Юцявичене) модульності,
структуризації змісту навчання на окремі елементи, динамічності, діяльнісного
підходу, оперативності знань і їх системи, гнучкості, усвідомленої перспективи,
різнобічності методичного консультування, паритетності. Дещо відмінними
виїдають принципи модульного навчання в інтерпретації М.Лазарева, який до їх
«ладу включає такі принципи:
·
цілісності,
завершеності навчально-розвивальної та виховної діяльності як на рівні всього
курсу, так і окремих тем-модулів;
·
гуманізації та
демократизації навчання;
·
творчої взаємодії
всіх учасників процесу без суперництва та змагання;
·
організаційної
опори на модернізовану класно-урочну систему;
·
технологізації
навчального процесу, що передбачає: а) чітке визначення мети та завдань як
навчального модуля взагалі, так і кожного його навчального елемента
(міні-модуля); б) детальне структурування змісту навчання на відносно завершені
частини;
·
упровадження достатнього
та необхідного комплексу методів, прийомів і засобів із чіткою розвивальною
установкою та застосуванням необхідних елементів пошукової, креативної,
рефлексивної діяльності;
·
об'єктивної
психолого-педагогічної діагностики;
·
комплексної
інтеграції предметів.
Вони разом із загальнодидактичними принципами складають теоретичні засади
даної технології.
Із принципів модульного навчання випливає, що основним структурним
елементом і засобом досягнення цілей навчального процесу є модуль, під яким
розуміють відносно самостійний, функціонально орієнтований фрагмент процесу
навчання, що має власне програмно-цільове, методичне забезпечення та
реалізується шляхом чітко відпрацьованої технології навчання.
В Україні технологія модульно-розвивального навчання запроваджувалась як У
вищій школі, так і в середній. Основні її відмінності від традиційної, за
А.Фурманом, полягають у порційно-індивідуалізованому засвоєнні суб'єктами
навчання матеріалу за допомогою модулів — функціонально-автономних дидактичних
вузлів, що поєднують адаптований зміст, організаційні форми й активні методи.
Конструкція кожного модуля забезпечує комплексне вирішення педагогічних
завдань, що передбачають досягнення позитивних зрушень в академічних,
розпальних і виховних характеристиках кожного учня.
За А. Фурманом, функціональний цикл навчального модуля відбувається за
нижче наведеною схемою
Функціональне призначення першого блоку навчального модуля полягає в
організації діяльності учнів із засвоєння теоретичного матеріалу з теми,
другого – у залученні учнів до самостійної роботи з поглиблення, практичного
застосування та усвідомлення змісту основних теоретичних положень, які надалі
знайдуть відображення в міні-підручнику, сторінки з якого у вигляді опорних
схем, узагальнюючих таблиць, малюнків, інших форм, що розкривають структур
фізичних знань і причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами та явищами,
пов'язаними зі змістом теми чи розділу, учні складають після вивчення
кожного навчального модуля. У системі всього дидактичного циклу перший і
останній міні-модулі орієнтують учителя й учнів на досягнення виховних цілей
навчання, пов'язаних з розвитком чуттєвої сфери та моральних якостей школярів.
Навчальний
модуль
Проблемно-предметний
модуль
|
||
Чуттєво-емоційний
міні-модуль
|
||
Установчо-мотиваційний
міні-модуль
|
||
—
|
Змістовно-пошуковий
міні-модуль
|
|
Формуючо-коригуючий модуль
|
|||
►
|
Адаптаційно-перетворюючий
міні-модуль
|
||
Системно-узагальнюючий
міні-модуль
|
|||
Контрольно-рефлексивний
міні-модуль
|
|||
Духовно-естетичний
міні-модуль
|
|||
Контрольно-змістовний
міні-модуль
|
Особливостями міні-модулів, які проводяться в рамках традиційної
класно-урочної системи, є їх тривалість, що, на відміну від звичайного уроку,
становить 25-30 хвилин. У зв'язку із цим упровадження модульної технології у
школі може відбуватися лише за умов переходу всіх учителів на викладання
предметів за принципами модульності. У разі виявлення бажання окремими
вчителями здійснювати навчання учнів за модульною технологією єдиним варіантом
планування розкладу уроків, що міг би організаційно забезпечити перехід до
такої технології, було би спарення уроків. Переважно у практиці роботи шкіл
саме такий підхід і реалізується.
Комментариев нет:
Отправить комментарий