УРОК У ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

УРОК У ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Концептуальні основи технології розвитку критичного мислення виражені в таких твердженнях:

1.                         Знання має цінність лише тоді, коли воно зрозуміле та використовується концептуально.

2.                         Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні переконання.

3.                         Критичне мислення можна розвивати в добре та спеціально організованому навчальному процесі, бо навчання — це активна, розсудлива діяльність.

4.                         Критичне мислення потребує часу, уваги та мети.

5.                         Стратегічним напрямом розвитку в учнів критичного мислення є навчання учнів задавати питання:

·                                        Що я думаю про це?

·                                        Як нова інформація відповідає тому, що я вже знаю?

·                                        Що я можу робити іншим чином після ознайомлення з новою інформацією?

·                                        Як ця інформація впливає на мої погляди?

Ставити питання — непроста справа, треба знати, питання якого характеру можна задати в даному випадку, кому його адресувати, в якій формі сформулювати.

Як відомо, питання можуть бути уточнюючого характеру, проблемні, дослідницькі та питання-роздуми. Крім того, вони можуть бути різних рівнів складності. Фахівці радять дотримуватися під час постановки питань таких порад:

1.           Формулювати питання конкретно, чітко.

2.           Використовувати шість «журналістських питань з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретного об'єкта: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому?».

3.           Застосовувати «відкриті» та «закриті» запитання для досягнення поставленої мети. «Відкриті» — це питання, у відповідях на які людина може висловити власну  думку. «Закриті» — це такі, на які можна відповісти лише «Так» чи «Ні». Їх задають якщо потрібна згода людини, або в разі, коли перевіряємо, чи стежить співрозмовник за нашими думками.

4.           Бути готовим до того, що всі люди різні, навчитися сприймати їх такими, якими вони є, не намагаючися змінити в них те, що не подобається.

5.           Цінувати в кожній людині особистість, поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми, чи ні.

6.           Прагнути зберегти своє обличчя «приємного співрозмовника».

Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової роботи, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється в здатності людини самостійно аналізувати інформацію; умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженнях різних авторів або партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вірні; прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень. 

Етапи критичного мислення

·                  Сприймання інформації з одного, але бажано з декількох джерел.

·                  Аналіз її змісту або різних точок зору, вибір того викладу, який тобі здається вірним.

·                  Зіставлення його з іншими викладами або протилежними точками зору.

·                  Добір аргументів або розробка системи доказів на підтримку обраної позиції.

·                  Прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Дії учнів у відповідності з цими етапами будуть такими: + З'ясуй сутність предмета вивчення. Досліди його.

·                  Оціни різні тлумачення та думки, проаналізуй причини їх відмінностей і зміст.

·                  Узагальни свої міркування, зроби висновок щодо твоєї точки зору стосовно цієї інформації.

·                  Ясно та чітко обґрунтуй свою позицію (поясни, чому ти так думаєш).

Авторами розробки проекту з розвитку критичного мислення визначено, що до необхідних умов здійснення цього процесу можна віднести:

·                  Час. Щоб обмірковувати щось нове, треба з'ясувати, які вже існують думки та ідеї, обговорити їх, зробити висновки.

·                  Дозвіл. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, треба, щоб учні мали право розмірковувати, записувати припущення, встановлювати їх очевидність або безглуздість. Коли учні розуміють, що їм це дозволено, вони активніше беруть участь у процесі.

·                  Різноманітність передбачає створення такої атмосфери, яка би переконала учнів у тому, що від них очікується широкий діапазон різноманітних думок ідей.

·                  Залучення учнів до процесу обговорення, підведення до розуміння власної відповідальності за прийняті рішення.

·                  Ризик є природною складовою навчання та творчості. Учитель повинен готувати учнів до цього.

·                  Повага і цінування думок інших. Лише за цих умов учні можуть бути впевненими в тому, що їхня думка щось означає для присут